Прес-центр Про філію Послуги і тарифи Довідка Ресурси Оплата
Новини поштою

Розвиток електрозв’язку Херсонської області в умовах незалежності України

        Початок цього періоду характеризувався, по-перше, необхідністю перевести зв’язок на якісно новий технічний рівень, відповідаючий розвинутим країнам світу; по-друге, фінансовою скрутою, занепадом економіки країни, падінням життєвого рівня населення, його неспроможністю вчасно розраховуватись за послуги зв’язку, зростанням неплатежів, відсутністю коштів не тільки на розвиток, але й на повсякденні експлуатаційні потреби; по-третє, появою на ринку недержавних операторів зв’язку, конкурентів, необхідністю зміни психології працівників зв’язку, переорієнтацією від “автоматичного” одержування доходів до цивілізованої боротьби за кожного клієнта на ринку послуг зв’язку.

    Усі досягнення херсонських електрозв’язківців були б неможливими без самовідданої праці всього колективу, його ветеранів і трудових династій. Повагою за багатолітню та сумлінну працю користуються керівники першого рівня Петро Гаврилович Голобородько, Володимир Семенович Маршалковський та Наталя Михайлівна Прихідько. З 1995 року своїми успіхами Херсонська дирекція Укртелекому завдячує її керівникові - Федору Васильовичу Заносієнку, почесному зв’язківцю України. Пройшовши шлях від електромеханіка Генічеського (1965 рік) до начальника Каховського районного вузла зв’язку (1977 рік) він, як нинішній директор Херсонської дирекції Укртелекому, знає стан справ у галузі херсонського електрозв’язку, так би мовити, із середини, позаяк сам є ключовою фігурою історії її становлення і розвитку.

    За роки незалежності вдалося в міжміському телефонному зв’язку:

    - 1996 року встановлена АМТС нового покоління, електронна EWSD, яка спроможна взяти на себе все навантаження “Кварцу”;

    - з включенням в мережу цифрової системи IKM-120У, а в 2000 р. - виходом на міжміський зв’язок Нової Каховки через ВОЛЗ “Таврія” якісно новими стають міжміські з’єднувальні лінії;

    - з 1992 року впроваджуються комп’ютерні автоматизовані переговорні пункти “Сігма” та “Либідь”, які потім замінені на “Гіацинт”;

   - впроваджена внутрішньообласна система управління і контролю за роботою міжміських телефонів “Сиріус”, в яку включено більш як 300 карткових таксофонів “Телекарт-101”;

   - з 1992 року на телеграфній мережі загального користування впроваджений електронний комутатор ЕТК-КС;

   - 1997 року в Херсоні був запущений в роботу перший на Україні трьохмодульний ЕТК-КС-2 вітчизняного виробництва який 1999 року замінено на АРМ (комп’ютерна база “Поиск”, “Піраміда”, “Гіацинт”);

    - 1998 року реструктуризовано мережу АТ/ТХ - всі абоненти підключені до АТ-ПЗ-ПД.

    За роки незалежності монтована ємність збільшилася на 13,5% (на 21920 номерів). 60 АТС (з 63) обладнані апаратурою АОН, що дозволяє 162732 абонентам користуватися автоматичним міжміським зв’язком. 1994 року в районному центрі Велика Олександрівка впроваджена квазіелектронна АТС “Істок” з програмним комп’ютерним забезпеченням ємністю 3072 номера. В 1996-1997 роках вперше в Україні впроваджена у Великолепетиському районі цифрова станція “Тест” з монтованою ємністю 2400 номерів у районному центрі та 1380 номерів у всіх селах району.

    До 2000 року кількість АТС з програмним управлінням від загальної кількості складає 12%, на 49188 номерів (28,3% від загальної кількості), змонтована апаратура щохвилинного обліку розмов. В обласному центрі завершено будівництво мережі міжстанційних з’єднань на базі устаткування STM-1, цифрового каналоутворюючого обладнання IKM та ВОЛЗ, введена шестизначна нумерація. З 1996 року впроваджуються нові електронні станції типу EWSD. На міській телефонній мережі з 1991 року впроваджується комп’ютеризація виробничих процесів за допомогою комп’ютерів “Іскра-1030”, ІВМ РС/АТ (програми “Абонвідділ”, “Техвідділ”, “ІЛІС” тощо). Усе це ще не вирішує невідкладних технічних проблем: тільки в місті Херсоні діє 48100 номерів морально застарілої декадно-крокової системи та 34600 номерів координатного типу. Потребує значних коштів реконструкція лінійно-кабельних споруд. Впровадження нових станцій здійснюється тільки після проведення попередніх маркетингових досліджень, розрахунку окупності витрат у визначений термін. Низька платоспроможність споживачів, відсутність коштів місцевого бюджету для телефонізації пільговиків створює затримку у розв’язанні цих проблем.

    У сільській місцевості за 10 років встановлено 14 АТС з програмним управлінням, монтована ємність збільшилася на 9114 номерів. 34684 номери забезпечені апаратурою АОН (біля 50%). Аналогові системи на з’єднувальних лініях замінюються цифровими на базі ИКМ-15, “Радан”, “Комплекс-МГ”, що дозволило підвищити кількість каналів СЗЛ до 4800, більше 80% з них - цифрові.

    Якісно змінюються лінійно-кабельні споруди. Демонтуються ВЛЗ, на МТЗ зменшилося ВЛЗ з 674 км до 531 км, на СТЗ - з 2635 км до 1757 км, але їх кількість досить значна, що ускладнює експлуатацію, знижує надійність, створює небезпеку при експлуатації. Довжина кабельних ліній зв’язку щодо МТЗ зросла з 4221 км до 8460 км, щодо СТЗ - з 15581 км до 17984 км. З 1995 року на міських мережах використовуються ВОЛЗ. На сьогодні ВОЛЗ прокладені в Нову Каховку, Цюрупинськ, Скадовськ і Голу Пристань. З 1999 року впроваджується перспективна технологія при монтажі муфт фірм 3М і RAYCHEM.

    За роки незалежності збільшилася до 146 кількість радіовузлів, впроваджуються високоекономічні підсилювачі нового типу “Дніпро”, незважаючи на фінансову скруту реконструйовані РТВ у 7 районних центрах, відкрито 21 автоматизований РТВ у селах. Але з об’єктивних причин кількість радіоточок поступово зменшувалася і досягла на середину 2001 року 182356 одиниць. Загальна довжина повітряних ліній ПМ майже не змінилася і складає 9704,71 км, кабельних ліній ПМ зменшилася більш ніж на 200 км і складає 4361,28 км.

    2000 рік був знаменним для Херсонської дирекції Укртелекому підключенням до цифрової АТС у місті Нова Каховка 200000 абонента, яким став мешканець Таврійська, 86-літній ветеран війни та праці І.Г. Руденко. З 2001 року в Херсоні введено щохвилинний облік телефонних розмов, а протягом першого кварталу здійснено розподіл мережі передачі даних на корпоративну і комерційну в містах Херсоні, Каховці і Новій Каховці. В цей же період на цифровій станції АТС 42/43 організовані другий вузол Інтернет і другий вузол FRAME RELAY. Побудовано вузол доступу до Інтернет у причорноморському курортному місті Скадовську на базі введеної в липні 2002 року багатомодульної цифрової системи SI2000; безпарольний доступ до глобальної інформаційної системи, 2 вузли xDSL-доступу на базі херсонських АТС 42/43 і АТС-51; відкрито кабіну відеозв’язку на центральному переговорному пункті обласного центру.

    Сьогодні зв’язківці Херсонщини успішно долають рубіж другого століття своєї історії. 100% населених пунктів області мають автоматичний міжміський і міжнародний зв’язок. Цілеспрямовано здійснюється заміна релейних АОН на електронні, що значно поліпшить якість наданих херсонськими електрозв’язківцями послуг. В області функціонує 366 АТС загальною ємністю 220936 номерів, у тому числі в сільській місцевості 303 АТС ємністю 41310 номери. Своїм 209341 абонентам Херсонська дирекція Укртелекому надає весь спектр традиційних послуг: телефонний, міжміський і міжнародний, телеграфний зв’язок, нерентабельні, але соціально значимі послуги проводового радіомовлення, сільський телефонний і телеграфний зв’язок.

    В області створено 6 центрів електрозв’язку: Генічеський, Скадовський, Каховський, Бериславський, Цюрупинський, Новокаховський, яким підпорядковані 18 цехів.

Голова Державного комітету зв'язку та інформатизації України Станіслав Довгий
і голова Херсонської обласної державної адміністрації Юрій Кравченко
підписують "Протокол намірів розвитку зв'язку та інформатизації підприємств
сфери управління Державного комітету зв'язку та інформатизації України
в Херсонській області на 2002-2004 роки" (м. Херсон, 26 лютого 2002 року).

    Розроблено і підписано у лютому 2002 року Протокол намірів розвитку зв’язку на Херсонщині, - своєрідна програма дій на три роки, яка дасть можливість надавати споживачам якісні і доступні за ціною послуги. При цьому ставиться завдання довести якість послуг до показників, визначених міжнародними стандартами. А для того, щоб якнайшвидше наблизити споживача до послуг електрозв’язку, в обласному центрі і в районних центрах створена мережа “Телекомсервіс”. Всього в області функціонує 72 пункти прийому оплати за послуги електрозв’язку, з них 13 - в місті Херсоні.

    Розширюється і таксофонна мережа: в містах, районних центрах і селах області встановлено 1193 універсальних таксофони “Телекарт-101”, в Херсоні - 522.

    В Херсонській дирекції Укртелекому працює 2816 осіб, які приносять доходи близько 82 млн. грн. на рік. Щороку підприємство сплачує в бюджетні і позабюджетні фонди різних рівнів майже 25 млн. грн. Таким чином, херсонські електрозв’язківці мають великі потенційні можливості, які дозволяють протистояти конкуренції і підвищувати якість послуг електрозв’язку, що надаються населенню міст, райцентрів і сіл Херсонщини.


Херсонська філія ПАТ «Укртелеком»
Довідка за телефоном: 0-800-506-800
Поштова адреса: Україна, Херсон, 73000, пр. Ушакова, 41

Зворотний зв'язок